Магнітні поля екзопланет довели через «надто повільний» вітер у 25 000 км/год

Команда астрономів, націливши телескопи в Чилі та на Гаваях на сім гігантських газових планет, відомих як «гарячі Юпітери», розкрила фундаментальну таємницю Всесвіту. Ці гіганти обертаються настільки близько до своїх зірок, що наш випалений Меркурій на їхньому тлі здається курортом із приємною прохолодою. Через припливне захоплення одна сторона цих планет вічно плавиться під зоряним вогнем, а інша занурена в абсолютну темряву.

За законами класичної фізики, вливання шаленої кількості тепла в атмосферу мало б розганяти вітри до надзвукового божевілля. Проте провідна дослідниця Юлія Зайдель з Лабораторії Лагранжа в Ніцці помітила дивний парадокс: на найгарячіших планетах вітри виявилися найслабшими.

Це аномальне гальмування атмосфери стало першим незаперечним доказом того, що екзопланети мають власні магнітні поля. Єдиний спосіб так різко зупинити потоки розпеченого газу на швидкості в десятки тисяч кілометрів на годину — це магнітне тертя, яке виникає під час взаємодії планетарного щита з іонізованими частинками в повітрі.

Хоча ці газові мішки навряд чи придатні для життя, якщо тільки місцеві мікроби не фанатіють від штормів силою 25 000 км/год, відкриття підтверджує існування планетарної броні далеко за межами нашої системи. Сила виявлених магнітних полів виявилася меншою за щит гігантського Юпітера, але цілком порівнянною з іншими планетами нашої системи.

Отже, магнітні щити у космосі — це не рідкість, а норма, що значно підвищує шанси знайти справжню супер-Землю. Шкода лише, що людство досі витрачає ресурси на патчі для мобільних ігор замість підготовки до міжзоряних перельотів.

Джерело: Nature Astronomy