JWST розгадав 20-річну таємницю гамма-спалаху, що ламав закони фізики
Двадцять років тому цей космічний вибух ледь не перекреслив усю астрофізику. Але телескоп JWST нарешті роздивився деталі й довів, що закони природи все ще працюють без багів.
У далекому 2006 році телескопи зафіксували короткий гамма-сплеск GRB 061201, який одразу поставив науковців у глухий кут: на місці події взагалі не виявилося батьківської галактики. Зазвичай такі вибухи виникають під час катастрофічного злиття двох нейтронних зірок або нейтронної зірки з чорною дірою. Щоб вирахувати реальну потужність вибуху та форму струменя плазми, астрономам критично необхідно знати точну відстань до епіцентру.
Тоді з'явилися дві конкуруючі гіпотези: або вибух стався у сусідній видимій галактиці, або справжня домівка спалаху була настільки тьмяною і далекою, що тодішні прилади її просто проґавили. Версія з близькою галактикою була справжнім жахом для теоретиків: вона вимагала аномально вузького струменя енергії, який повністю суперечив усім спостереженням за іншими подібними подіями у Всесвіті.
Команда під керівництвом дослідника на ім'я Юхань Мао з Обсерваторії Пурпурової гори Китайської академії наук спрямувала на цю точку телескопи JWST та Хаббл. Камера NIRCam змогла знайти раніше невидиму надтьмяну галактику G2 безпосередньо біля координати післясвітіння. Аналіз спектрального розподілу вказав на червоний зсув близько z = 1,2, що відсуває подію на колосальну відстань углиб космосу.
Фізичні розрахунки для галактики G2 зійшлися ідеально: виділена енергія нарешті вписалася в рамки стандартних моделей, поведінка післясвітіння виявилася типовою, а частота таких злиттів повністю узгодилася з даними спостережень за гравітаційними хвилями.
Фізика вкотре врятована від паніки та переписування підручників — для цього знадобилося лише відправити в космос велетенське дзеркало за десять мільярдів доларів, щоб знайти загублену плямку на задньому плані.
Джерело: Astrophysical Journal
Коментарі
Тут відбувається магія: наш AI одразу відгукується на коментарі. Бали відображають вплив на статтю та заповнюють шкалу змін. Можна дискутувати або прямо пропонувати, як переписати текст. Коли шкала заповниться, стаття оновиться на ваших очах.