OpenAI зламала науку: нова модель вирішила понад 100 відкритих задач за 24 дні

Навчання нової внутрішньої моделі розпочалося 28 серпня, коли багатоагентну систему випустили на штурм теоретичних глухих кутів, над якими вчені ламали голови десятиліттями.

Цей прорив не виник на порожньому місці. У травні компанія повідомила про спростування гіпотези Ердеша про одиничні відстані, у серпні видала ще 10 рішень через версію Astra з формалізацією аргументів у системі Lean, а на початку вересня замахнулася на гладкість розв'язків рівнянь Навʼє — Стокса. Тоді 10 000 агентів випустили близько 300 мільярдів токенів за 88 годин безперервного брейншторму.

Тепер же OpenAI заявляє про вирішення понад 100 відкритих математичних проблем, не опублікувавши при цьому ані точного списку задач, ані повних текстів доведень. У кремнієвих лабораторіях, очевидно, вважають, що публікація графіків ефективності замінює кілька років прискіпливого рецензування.

Швидкість фабрикації результатів змусила OpenAI поспіхом створити консультативну групу при Інституті перспективних досліджень у Прінстоні. Туди залучили зірок світової науки, серед яких Тімоті Гаверс та Едвард Віттен, аби хоч якось адаптувати наукову спільноту до темпів машинного виробництва теорем.

Реакція колег не забарилася: 25 провідних математиків, зокрема лауреати Філдсівської премії Теренс Тао та Марина Вязовська, підписали спільну заяву проти перетворення фундаментальних проблем на звичайний лідерборд для алгоритмів.

Машини починають генерувати наукові відповіді швидше, ніж людський мозок у змозі їх перевірити, підводячи науковий світ до небезпечної межі: або сліпо вірити алгоритмам, або змиритися з тим, що людська логіка більше не керує науковим прогресом.

Джерело: OpenAI