Літературна клоака: як AI виграє премії, поки журі «читає» краєм ока

Письменник та дослідник AI Набіль Куреші запідозрив неладне, читаючи оповідання «Змія в гаю» Джаміра Назіра, яке отримало престижну Премію Співдружності. Стиль твору здався надто знайомим: усі ці пластикові конструкції на кшталт «не Х, не Y, а Z» та заїжджені епітети кричали про цифрове походження тексту. Схоже, журі конкурсу, яке, ймовірно, довірило саммарайзинг своїх думок тому ж таки ChatGPT, навіть не спромоглося вчитатися у фіналістів.

Сервіс Pangram підтвердив найгірші побоювання, оцінивши оригінальність твору в нуль відсотків — текст на 100% згенерував алгоритм. Найкумедніше, що експерти встигли нагородити автора за «впевненість і стриманість оповіді». Очевидно, «стриманість» машини пояснювалася лише тим, що у неї посеред генерації не закінчилися безкоштовні токени, а у членів журі — бажання працювати.

Коли дослідники перевірили архів премії, масштаби лінощів шокували. Три з п'яти найкращих творів виявилися продуктом нейромереж: переможець 2025 року «Спуск» Шанель Сазерленд — на 88%, а «Тінь бастіону» Джона Едварда ДеМіколі та «Ночі мехенді» Шарон Арупарайіл світилися в детекторах, як новорічна ялинка. Схоже, на наступні конкурси людей можна взагалі не пускати — навіщо витрачати час на творчі муки, якщо можна просто натиснути кнопку «сгенерувати шедевр»?

Подібні скандали стають новою нормою. У 2023 році професор Пекінського університету Шень Ян виграв премію з наукової фантастики романом від нейромережі, а Ріе Кудан отримала премію Акутагави, чесно зізнавшись, що 5% тексту просто виплюнув чат-бот. Культура остаточно перетворилася на змагання того, чий софт краще імітує людську душу.

Джерело: Pangram