Як Мінфін рф злив мільярди на сервери з націнкою 180% через "своїх" прокладок

Перевірка ІТ-закупівель у Мінфіном та Федерального казначейства за період з 2022 по 2024 роки виявила 671 державний контракт на загальну суму 12,1 мільярда рублів. З цієї гігантської суми 3,5 мільярда пішло безпосередньо на модернізацію заліза для фінансового міністерства.

Схема працювала геніально просто: замовники об'єднували різноманітне обладнання в один величезний лот. Через таке штучне укрупнення реальні виробники на кшталт Depo Electronics, Norsi-Trans, Qtech та Aquarius фізично не могли брати участь у тендерах, адже ніхто з них не виробляє абсолютно весь спектр потрібного заліза одночасно.

У результаті на торги приходили єдині учасники — компанії-посередники, які затишно забирали контракти без жодної конкуренції. Вони купували сервери на заводах і перепродавали їх державі з націнкою, яка в деяких випадках перевищувала 180 відсотків.

Така турбота про бюджет коштувала платникам податків щонайменше 1,9 мільярда рублів чистих збитків. У відповідь на звинувачення Мінфін лише знизав плечима, заявивши, що чинне законодавство взагалі-то не зобов'язує їх купувати залізо напряму у заводів, а виробник софту Security Code додав, що вони взагалі принципово торгують лише через партнерську мережу.

Поки аудитори пишуть гнівні звіти та пропонують змінити правила гри аж до кінця 2026 року, посередники успішно освоюють чергові мільярди на "суверенних" технологіях. Схоже, патріотичне залізо гріє душу чиновникам набагато краще, коли воно коштує втричі дорожче за свій реальний прайс.