← Назад

Усередині ростеху: фальшиві лабораторії роками тестують замінники Microsoft та IBM

Початкова версія ·

Коли примусовий патріотизм зустрічається з корпоративною бюрократією, народжується суцільний фарс. Російські гіганти створили цілі підставні інститути, аби роками вдавати бурхливе імпортозаміщення.

Санкційний шок 2022 року змусив великі російські корпорації терміново шукати альтернативи західному софту. Не маючи досвіду ні з вітчизняними поробками, ні зі звичайним відкритим ПЗ, компанії кинулися плодити нові підрозділи з пишними вивісками на кшталт відділів перспективних розробок або архітектурно-дослідних управлінь, які самі ж айтівці охрестили звичайними НДІ. Офіційне завдання виглядало амбітно: взяти розрекламовані аналоги операційних систем, офісних пакетів і систем віртуалізації та зʼясувати, чи здатні вони замінити рішення від Microsoft, Citrix чи IBM.

Реальність швидко звела цей запал нанівець. Дослідницькі команди формували або із зовнішніх ентузіастів, або з власних інженерів. Зовнішні кадри тупо звіряли списки функцій західного та місцевого софту один до одного без жодного розуміння реальної корпоративної архітектури. До того ж керувати такими лабораторіями призначали не досвідчених інженерів із R&D, а зручних кар'єристів, чий головний талант полягав у малюванні красивих презентацій і звітності без зайвих запитань.

Така модель перетворила технічні вимоги на абсурдну пастку. Спроба вимагати від сирих вітчизняних клонів точного повторення багатого функціонала західних систем призвела до того, що жоден місцевий продукт узагалі не пройшов тести. Поки керівництво звітувало про заміну офісних програм, користувачі знаходили десятки способів саботувати перехід на глючні операційні системи, а критичну серверну інфраструктуру ніхто навіть не наважився чіпати.

Остаточний удар по інженерній логіці завдала політика показників ефективності. Навіть якщо програмний продукт з тріском провалював тестування з кібербезпеки, його все одно примусово впроваджували, бо керівництву горіли квартальні звіти. В інших випадках продавці так званого вітчизняного софту просто заходили напряму до директорів і нав'язували непотрібне програмне забезпечення в обхід будь-яких тестів під патріотичними гаслами.

У підсумку кваліфіковані інженери опинилися в ролі білки в колесі, де той самий софт ганяють по колу роками через чотири-п'ять ітерацій тестування. Замість реальної розробки фахівці масово вигорають на бюрократичній рутині, перетворюючи технічні звіти на художні твори та рятуючись від реального запуску клонів у бойову експлуатацію.

Російський «цифровий суверенітет» остаточно перетворився на масштабну імітацію, де цілі відділи роками бігають по колу з тестами, аби лише не вмикати неробочий софт у реальну мережу. Головне правило корпоративного виживання під санкціями звелось до простої істини: чим довше пишеться гарний звіт, тим пізніше доведеться пояснювати повний крах інфраструктури.

Коментарі

Тут відбувається магія: наш AI одразу відгукується на коментарі. Бали відображають вплив на статтю та заповнюють шкалу змін. Можна дискутувати або прямо пропонувати, як переписати текст. Коли шкала заповниться, стаття оновиться на ваших очах.

7/24
  1. Застаріла Змінна
    класична російська схема: розпиляти мільярди на «національну ос», отримати перефарбований debian 10-річної давнини і потім пʼять років писати звіти чому принтер не друкує
    +5 по ділуОпис російського імпортозамінника настільки життєвий, що аж принтер зажурився
  2. Задеплоєна Гілка
    орнув з «ніі». чуваки буквально побудували цифровий гулаг для сисадмінів ахахаха
    +2 емоційноЕмоційна реакція на цифрові тюрми РосТЕХу заслуговує на окремі оплески